Закон попиту та пропозиції

Закон попиту та пропозиції є об'єктивним економічним законом, що встановлює залежність обсягів пропозиції та попиту на товари на ринках від цін цих товарів. Платоспроможний попит (або іншими словами готовність купувати) виростає при зниженні ціни на товар, що тягне за собою зменшення пропозиції (або здатності продавати). Встановлення ціни зазвичай відбувається в точці рівноваги між попитом і пропозицією

Після довгого розвитку і вивчення (починаючи з другої половини 16 століття), закон був остаточно сформульований тільки в 1890 році англійським економістом Альфредом Маршаллом.

Щоб розібратися в ідеї закону, необхідно, насамперед, зрозуміти, що таке попит і пропозиція, а також розглянути основні формуючі їх фактори.

Закон попиту

Попит являє собою запит потенційного або фактичного споживача (тобто покупця) на придбання товару або послуги, враховуючи ту кількість коштів, яке призначене для цієї покупки. Кількість товару і послуг одного виду або якості, які покупець прагне купити за певний проміжок часу, визначає величину попиту.

Суть закону попиту полягає в тому, що величина або обсяг попиту зменшується при збільшенні ціни на товар. До факторів, що впливає на величину попиту, відносять розміри ринку, рівень доходів у суспільстві, наявність товарів-замінників, інфляція та інше.

Закон пропозиції

Пропозиція визначає можливість і бажання виробника (або продавця) пропонувати товари для подальшої їх реалізації на конкретному ринку за встановленими цінами. Говорячи про пропозицію, слід згадати кількісну характеристику пропозиції - це величина і обсяг пропозиції, тобто кількість товарів, яку продавець і виробник готові і здатні надати покупцю за встановленою ціною і у вказаний проміжок часу.

Закон ринкової пропозиції говорить про те, що якщо збільшується ціна на товар, то величина (об'єм) пропозиції також збільшується. Це пояснюється тим фактом, що при збільшенні ціни на товар, виробник прагне випускати більшу кількість товарів для отримання додаткового прибутку.

Фактори, що впливають на величину пропозиції, включають в себе рівень технологій, доступність ресурсів, оподаткування, наявність товарів-замінників та інше.

Щоб подивитися, як закон діє в дійсності, можна взяти приклад з ринку олії в Євросоюзі. Надлишки виробництва масла повинні зберігатися на спеціалізованих складах - отже, стримується пропозицію. Таким чином, Євросоюз обходить закон попиту і пропозиції, встановлюючи цінову стабільність в даному секторі.