Що таке притча?

Одним з найбільш інтересів народного і авторського творчості є притчі. Відомі як стародавні притчі, що передаються з покоління в покоління, так і сучасні, які мають своїх реальних авторів. Притча є улюбленим жанром літератури багатьох людей, тому що вона пишеться мовою іносказання, щоб зрозуміти її сенс, треба мати образне мислення і яскраву фантазію. Саме недоступність сенсу притч для всіх робить їх привабливими для обраних. Саме цим вони схожі на байки, їх мовою можна говорити про ті явища, про які говорити в суспільстві не прийнято або заборонено. Щоб почати розуміти іносказання, треба знати, що таке притча і як вона може пояснити життєві явища, навчити жити.

Головне в притчі

Притча - це розповідь або історія, в якій герої потрапляють у такі ситуації, в які може потрапити будь-яка людина, але виходи із ситуацій, як правило, описуються не звичайні. У притчі вся історія підпорядкована висновку, головної думки, яка виводиться і формулюється в кінці. Ця думка завжди є моральним повчанням, уроком, який піднесений філософськи і алегорично. У кожній такій притчі викладено невеликої або дуже великий, але загальний закон життя. Крім того, в притчах немає фантастичних тим і випадків з життя, сюжети їх досить реальні. Цим вони підкуповують ще більше і змушують думати, в чому сенс притчі. А незвичайної трактуванням подій вони запам'ятовуються дуже легко. Так само легко потім при нагоді дістаються з підсвідомості.

Що дає людині розуміння притчі

Якщо скласти закони, мудрість всіх притч на світі, можна отримати велику книгу знань життя. Вона може стати головною книгою на землі, яка буде вчити людину бути людиною! Прочитати таку книгу буде можна, але запам'ятати сухі вичавки моралі в такому обсязі, звичайно, неможливо. А ось у формі притч, яскравих оповідань, з сюжетами і мораллю, запам'ятати життєві уроки дуже легко. Та й передавати з вуст в уста досить просто і цікаво. Так що можна стверджувати, що притчі дають людині розуміння світу, його законів і духовних явищ. У роздумах про світ притчі не дають людській свідомості і духовності засохнути, вони роблять процес роздуми образним, красивим, навіть витонченим і філософським. Кожна притча - тренування мозку, його можливостей і здібностей. Якщо людина розуміє, чому вчать притчі, значить, у нього все в порядку з інтелектом і образним мисленням, мудрістю і духовністю.

Історія жанру

Притчі з'явилися ще в 10 столітті до нашої ери. Цар Соломон, правитель Іудейського царства, створював перші притчі, які тепер входять в Старий Заповіт. Вони були практично моральним зведенням законів душі. А чітко позначена думка в них давала можливість чітко зрозуміти життєве явище. Вже тоді люди розуміли, що значить притча, що в ній можна завуалювати навіть бунтарські ідеї, які були тоді новаторськими. Притчі дуже популярні у всіх країнах світу, але дуже поширені в спілкуванні і творчості в східних країнах.