Як зважитися на розлучення?

Всім відомо, що спільне життя - це не суцільний медовий місяць. Бувають у відносинах і кризи, бувають суперечки й образи. Бігти подавати на розлучення після першої ж серйозної сварки - як мінімум, нерозумно. Деякі проблеми вирішуються відвертою розмовою по душах.

Чужі під одним дахом

Але буває й так, що шлюб зжив себе, і під одним дахом живуть уже два чужих один одному людини. Деякі пари існують в режимі «сусідів» роками. Хтось не йде просто за інерцією, хтось живить смутні надії, що сімейне життя якось «устаканиться» сама собою з часом. А хтось і зовсім вважає, що «всі так живуть", не розлучаються, побоюючись осуду рідних, знайомих. Особливо важко прийняти рішення про розлучення для жінки. Статус «розлучена» або того гірше - матері-одиначки здається принизливим. Але ж сімейне життя без любові і поваги ще гірше і куди більш принизлива. Так як зважитися на розлучення?

Нове життя

• По-перше. Треба переконатися, що ви приймаєте рішення на тверезу голову. Тобто не в запалі сварки, а гарненько все зваживши і оцінивши плюси і мінуси такого рішення.
• Не ставтеся до розлучення як до кінця чого-небудь. Сприймайте його, навпаки, як початок нового життя. З новими можливостями. Це непросто, але треба постаратися. Подумайте, скільки часу забирав у вас спільний побут, чи давно ви були в барі з друзями або в кафе з подругами? А в нічний клуб коли останній раз ходили? Тепер уявіть: після розлучення вас ніхто не буде ревнувати, ніхто не зможе вам забороняти що-небудь. Ви станете повноправним господарем своєї долі.
• Багато хто не розлучаються через спільних дітей. Але подумайте, яке дитині, чиї батьки постійно сваряться і не можуть знайти спільну мову ні в одному питанні. Хіба зможе дитина, що виросла в сім'ї без любові, стати нормальною людиною в майбутньому?
• Боїтеся осуду? Громадська думка для багатьох - дуже суттєвий фактор. Особливо важко боротися з родичами, які наполягають на збереженні шлюбу. Тут, мабуть, спрацює тільки одне заклинання, яке варто повторювати собі частіше: «Це моє життя, ніхто не повинен приймати рішення за мене». Тут, звичайно, треба розуміти, що і вся відповідальність за ті чи інші вчинки ляже тільки на ваші плечі. Але ж ми дорослі люди і не боїмося відповідати за себе?
• Не дозволяйте страху самотності зіпсувати вам все життя. Так, після багатьох років шлюбу страшно раптом залишитися одному (одній). Але прожити ще 40-50-60 років разом з нелюбом і нецікавим людиною - це чи не страшніше?

У будь-якому випадку. Залишайтеся людьми. Пам'ятайте, розлучення - не обов'язково має на увазі припинення всіх відносин. Любов могла і закінчиться, але ви в силах зберегти дружні стосунки. Особливо якщо у вас спільна дитина. Та й спільні друзі теж нікуди не подінуться після розлучення. Постарайтеся зробити так, щоб вони не страждали від розриву ваших відносин. Сподіваємося, вам стало хоч трохи зрозуміло, як зважитися на розлучення.