Що таке п'єса?

Драма - один з трьох основних родів літератури, який одночасно співвідноситься з трьома видами мистецтва - літературою, театром і музикою.

Драматургія головним чином пов'язана з театром, як основним видом видовищного мистецтва. На його підмостках реалізуються всі "три єдності", що лежать в основі будь-якого драматургічного твору. Їх видове поняття, призначене для виконання зі сцени, здавна прийнято називати п'єсами. Саме слово "п'єса" французького походження і буквально означає "уривок", "частина", "твір". Інакше п'єсою можна назвати будь-яке драматичний твір, призначене для постановки в театрі, а також для радіо- і телеспектаклів.

У музичному мистецтві під п'єсою розуміється насамперед видове найменування творів інструментальної музики. Однак, є й інші значення, наприклад, закінчене музичний твір або невелике за обсягом інструментальне ліричний твір.

Побудова п'єси

Потрібно відзначити, що саме поняття п'єси - виключно формально і не несе на собі ніякої жанрової та стилістичної навантаження. Однак, як правило, в назві п'єси пояснюється або вказується її жанрова своєрідність: комедія, трагедія, драма, трагікомедія і т. Д.

Будь п'єса в побудові своєї композиції підпорядковується законам "трьох єдностей", які належать ще перу Аристотеля - єдність часу, місця і дії.

Логічна послідовність дії завжди прописана наступним порядком елементів п'єси:

1. Експозиція - це введення в дію п'єси. Вона містить у собі розстановку дійових осіб, описує те, як складаються обставини, розкриваються причини, з яких починає розгортатися сюжетна канва. Як правило, експозиція знаходиться перед зав'язкою дії.
2. Зав'язка - тут починає розгортатися основний конфлікт п'єси.
3. Наростання дії - ланцюжок подій, що беруть початок від конфлікту п'єси.
4. Кульмінація - пік основного конфлікту.
5. Розв'язка дії - головним чином спровокована кульмінацією, ми дізнаємося з чим у результаті залишаються герої: хтось програє, перемагає, а хтось помирає.

Структура п'єси представлена

• діалогами і монологами героїв;
• авторськими ремарками, де автор хоче підкреслити, наприклад, якісь особливості поведінки героя чи обстановки;
• списком дійових осіб, який дається на самому початку п'єси, із зазначенням професії або родинних зв'язків героїв;
• актами - смисловими частинами п'єси, які в свою чергу діляться на більш дрібні - епізоди, картини, явища.

Особливості та жанрова своєрідність

Основною відмінністю п'єси від інших драматургічних творів є те, що вона створена виключно для постановок у театрі.

Також п'єса має певну ланцюжок розвитку сюжету, про яку ми говорили трохи вище: експозиція - зав'язка - наростання конфлікту - кульмінація - розв'язка. Слід зазначити, що такий стан речей панувало в європейському театрі аж до середини 19 століття, поки норвезький драматург Генрік Ібсен не реформованою канони п'єси. З Ібсена драматургічна постановка стала носити ідейний підтекст і там, де вона зазвичай закінчувалася (розв'язка), у нього все тільки починалося. Репліки і діалоги героїв стали відігравати вагомішу роль у розгортанні ідеї та сюжету. Людський голос став провідним у п'єсі, а психологія героя стала виразніше проступати в драматургії.

П'єса, як уже говорилося раніше, не є особливим видом або жанром драматургії, однак, вона може бути поставлена в якому-небудь жанрі, наприклад, в жанрі комедії, де гумористичний підтекст є рушійною силою п'єси. Або, навпаки, постановка в жанрі трагедії - де сюжет неминуче рухається до катастрофічної розв'язки дії: хтось гине або когось вбивають. Жанрова своєрідність допомагає глядачеві увійти в авторську стилістику побудови п'єси.

По даній темі вам також можуть бути цікаві такі статті:

• Що таке твір
• Що таке жанр