Причини великої вітчизняної війни
Рано вранці 22 червня 1941 фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Цю фразу знає кожен радянський школяр. Але дійсні причини Великої Вітчизняної Війни, що стала наймасштабнішою і суворою за всю історію людства, досі невідомі. Існує безліч офіційних версій, з основними з яких ми пропонуємо ознайомитися.
Радянська версія
У радянській історіографії абсолютно однозначно вказується на ідеологічні причини початку Великої Вітчизняної Війни. Соціалістичний лад, який, на думку радянських вождів, впевнено йшов до створення суспільства без багатих і бідних, був у всього західного капіталістичного світу як більмо на оці.
Оперативна обстановка в Європі на той момент обстояла наступна. Уже два роки (з 1939) як йшла Друга Світова війна між Німеччиною та Італією з одного боку і Англією і Францією з іншого. Ареною бойових дій в перші роки виявилися Польща та Чехословаччина. Польща була вирізана під корінь. Але, тим не менш, Радянський Союз зберігав видимий нейтралітет і навіть уклав з Німеччиною Пакт про ненапад.
Порушення цього Пакту німецькими військами, вранці 22 червня 1941 року, дозволило Радянському Союзу абсолютно легітимно оголосити Німеччину агресором і почати захищатися від нападу.
Цікавий факт: у знаменитому зверненні Молотова про початок війни (яке завершується легендарної фразою «Наше діло праве. Ворог буде розбитий. Перемога буде за нами») кілька разів наполегливо згадується заклик не вірити тому, що напад було викликано численними провокаціями (обстрілами) з боку радянських військ. Треба зауважити, що до того моменту на кордон з Європою вже два роки стягувалися регулярні частини Червоної Армії. Кількість військ, що стояли по обидва боки кордону вже в 1940 році виключало мирне врегулювання виниклого світового конфлікту. Питання було тільки в тому, хто перший почне бойові дії Німеччина чи Радянський Союз.
Німецька версія
Німецька історіографія малює нам наступну картину. Стрімко розвивається Німеччина в 1930-і роки, жадала реваншу за програш у Першій Світовій Війні і повернення територій, які вважала своїми: Австрії, Польщі та Чехословаччини. Так як цьому активно чинили опір країни переможці Першої Світової Війни (США, Великобританія, Франція), військовий конфлікт був неминучий. Основний удар Гітлер планував нанести саме їм. Але після низки невдач, стає зрозуміло, що для подальшого ведення війни необхідні колосальні ресурси.
І тоді він вирішує вдатися до запасного варіанту і для перемоги над Англією і Францією скористатися сировинними ресурсами Радянського Союзу. Під цю справу підводиться знову-таки ідеологічна база, в якій німецькому населенню розповідається про нерівність рас і націй. Германська, природно вище всіх, решта - значно нижче. Питання переваги одних націй над іншими завжди стояв в історії дуже гостро. Спеціальні нацистські історики пишуть величезні праці, в яких доводять, що нібито історично склалося так, що в давнину, люди, що проживають на території Київської Русі були рабами стародавніх тевтонців. І напад на Радянський Союз - це зовсім не напад, а відновлення історичної справедливості.
І в цей напружений момент, за версією німецьких істориків, Радянський Союз починає бойові дії на кордоні (ті самі провокації). Щоб очистити тил, і заодно скористатися чужими ресурсами німецькі війська були змушені напасти на Радянський союз.
Як би там не було, істинні причини початку Великої Вітчизняної Війни залишаться назавжди покриті мороком історії.