Хто такий князь?

Князь - титул глави феодальної держави, де влада зосереджена в руках одноосібного правителя - монарха. Термін був актуальний для слов'янських і деяких інших європейських народів в IX-XVI століттях, пізніше вважався вищим дворянським титулом (Згадаймо "Війна і Мир" - князь Болконський). На території колишньої Священної Римської імперії цей титул звучав як Фюрст (від англ. First - перший), а в Скандинавії - конунг.

Великий князь або княгиня в Російській Імперії - також титул для представлення членів царської сім'ї (наприклад, Великий князь Микола Миколайович Старший - третій син Миколи I).

Значення терміна "князь" у слов'ян

У слов'янській традиції князь вважався вождем племені. Він очолював органи військової демократії. Пізніше термін набув нового значення, і князем стали вже називати главу ранньофеодальної держави.

Княжа влада спочатку позиціонувалася як виборна, але з плином часу стала спадковою (Рюриковичі - великий князівський рід на Русі, де більшість правителів - князі Давньоруської держави: Ігор, Віщий Олег, Ярополк і тд.).

До XVIII століття в Росії титул князя передавався тільки в спадщину. З початку XVIII століття цар став також призначати титул князя за особливі заслуги перед державою (один з перших подарованих князів - фаворит Петра I - А.Д. Меншиков).

Титул князя був скасований на хвилі Революцій в Росії на початку XX століття, а саме 10 листопада 1917.

Значення терміна "князь" в західноєвропейській традиції

Термін використовується для позначення романських титулів, які сходять до латинського princeps, що в перекладі означає "принц".

У середньовіччя німецьким князем називали представника імператорської аристократії. Представники церкви також носили цей титул, якщо володіли політичними правами в державі.

Сьогодні в Європі є такі незалежні держави, які через століття зберегли найменування князівства: Монако, Андорра, Ліхтенштейн.

Глава всієї католицької церкви - папа Римський - має титул князя-єпископа.

Походження слова

Щодо етимології слова "князь" існують кілька гіпотез, розглянемо кожну з них:

1. Найпоширеніша версія: спільнослов'янське позначення вождя племені "к'nezь" сходить до древнегерманском (готській) слову "kuning" - так іменували старійшину роду. Дійсно, у німецької групи мов титул, схожий з князівським, називається: "king" у англійців, "konig" у німців, "konung" у скандинавів.
2. Деякі лінгвісти вважають, що німці запозичували у прибалтів найменування вождів, так, слово "kungs" латиського походження і "kuningas" - литовського.
3. Частина дослідників схиляється до думки, що слово "князь" походить від слова "кінь", тобто князь - людина на коні, в буквальному значенні.